Сьогодні виповняється 32-і роковини Ходжалинського геноциду.
Сьогодні, 26 лютого, виповняється 32-і роковини геноциду, вчиненого вірменськими збройними силами в Ходжали під час тридцятирічної агресії Вірменії проти Азербайджану.
Одним із найтяжчих злочинів, скоєних проти населення під час багаторічної агресії Вірменії проти Азербайджану та однією з найтрагічніших сторінок в історії Азербайджану став геноцид жителів міста Ходжали, де до конфлікту проживало 7 тисяч осіб. У рамках окупаційної політики Вірменії до Ходжалинського геноциду азербайджанське населення було жорстоко вбито та проти нього було вчинено масові вбивства на основі заздалегідь підготовленого плану в таких населених пунктах, як Баганіс Айрум, Гарадагли, Мешелі, Каркіджахан, Малибейлі та Гарадагли.
Із жовтня 1991 року місто було повністю оточене збройними силами Вірменії. У ніч із 25 на 26 лютого 1992 року після масованих артилерійських ударів збройні сили Вірменії за допомогою 366-го мотострілецького полку колишнього СРСР зайняли Ходжали. Окупанти знищили Ходжали та з особливою жорстокістю вчинили геноцид його мирного населення. Під час Ходжалинського геноциду було насильно виселено 5379 жителів міста, 1275 осіб було взято в полон і заручники, 487 осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеня, 8 сімей були повністю знищені, 130 дітей втратили одного з батьків, 25 дітей — обох, по-звірячому вбито під тортурами 613 осіб, у тому числі 63 дитини, 106 жінок і 70 старих. Досі не відома доля 150 осіб, із них – 68 жінок і 26 дітей.
Всі наявні факти трагічних подій в Ходжали переконливо доводять, що злочини, скоєні в цьому місті Азербайджану, не були звичайним і випадковим актом, а складовою частиною систематичної насильницької політики Вірменії. Цілеспрямована різанина мирних жителів у Ходжали була злочином, що випливає з політики етнічної ненависті та расової дискримінації проти азербайджанців на державному рівні у Вірменії, і була спрямована на масове вбивство людей просто через їхню етнічну приналежність.
На жаль, внаслідок подвійних стандартів міжнародної спільноти світова спільнота не хоче називати геноцидом те, що сталося в Ходжали. Важко уявити, що Ходжалинський геноцид відбувcя наприкінці 20 століття на очах у світу та за його байдужості. Якби Ходжалинський геноцид вчасно отримав належну оцінку, можливо, інші відомі геноциди у світі не відбулися б. Ніколи не слід забувати, що безкарність завжди створює умови для нових масових вбивств і геноцидів.
Наразі національні законодавчі органи 17-ти держав, а також 24 штати США прийняли резолюції та рішення, які засуджують масові вбивства мирного населення в Ходжали та оцінюють їх як злочин проти людства. Водночас, Організація ісламського співробітництва та Рада співробітництва тюркомовних держав ухвалили резолюції та заяви, які рішуче засуджують Ходжалинський геноцид.
У своєму рішенні від 22 квітня 2010 року Європейський суд з прав людини дійшов важливого висновку щодо скоєного в Ходжали злочину, оцінивши поведінку тих, хто брав участь у нападі, як дії, що прирівнюються до військових злочинів або злочинів проти людcтва.
Особи, які брали участь у вчиненні цих діянь, а також особи, які вступили з ними у змову та допомагали їм, також несуть індивідуальну відповідальність. Однак, до сьогодні ніхто з осіб, які брали безпосередню участь у Ходжалинській трагедії та інших подібних численних військових злочинах і злочинах проти людства у Вірменії, не притягнутий до кримінальної відповідальності.
Тодішній міністр оборони і колишній президент Вірменії Серж Саргсян, який визнав свою провину, сказав в інтерв'ю британському журналісту Томасу де Ваалу: «До Ходжали азербайджанці вважали, що вірмени — це народ, який не зможе підняти руку на цивільне населення. Ми зламали цей стереотип».
Цілеспрямоване націлювання на цивільне населення Азербайджану та вчинення злочинів проти людства продовжувались і під час військових операцій Вірменії під час Другої Карабаської війни 2020 року. Вірменія, яка знаходиться на великій відстані від зони фронту, де ведуться бойові дії, і цілеспрямовано завдає ударів по мирному населенню та цивільній інфраструктурі міст Азербайджану, таких як Гянджа, Барда, Тертер, вдалася до такої ж терористичної тактики 2020 року, як і 1992 року, і цього разу вже призвела до вбивства багатьох мирних азербайджанців із застосуванням сучасної бронетехніки та ракетних комплексів. Як Ходжалинський геноцид 1992 року, так і бомбардування цивільного населення 2020 року чітко демонструють політику цілеспрямованого насильства Вірменії проти азербайджанців.
У вересні 2023 року в результаті одноденних локальних антитерористичних заходів, проведених Переможними Збройними Силами Азербайджану, місто Ходжали було звільнено від тридцятирічної окупації. Хоча звільнення Ходжали є важливим кроком у припиненні безкарності, його не можна вважати достатнім для народу Азербайджану і особливо для жертв Ходжали з точки зору встановлення справедливості. Лише притягнення до відповідальності осіб, винних у тяжких злочини, скоєних під час агресії Вірменії проти Азербайджану, та отримання ними заслуженого покарання забезпечить справедливість, на яку ми розраховуємо.
Азербайджан, ініціатор мирного порядку денного на Південному Кавказі, відданий мирному процесу з Вірменією з метою встановлення міцного миру й стабільності в регіоні та нормалізації двосторонніх відносин. Однак, ми вважаємо, що для досягнення примирення між Азербайджаном і Вірменією в постконфліктний період у першу чергу необхідно встановити справедливість, у тому числі справедливість щодо жертв Ходжалинського геноциду. Щоб стерти цю чорну пляму, Вірменія повинна прийняти вчинений геноцид і вибачитися за це.
